ОТТО́, част. вказ., заст. Ото. Отто ще митутя: ні дома, ні тута (Номис, 1864, № 6311).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 812.