О́ТРОЦТВО, а, с., книжн. Вік між дитинством і юністю. За серце, з отроцтва огріване добром, Хоч і не раз, на жаль, повите у тумани, Подяку вам, брати, складаю вам обом (Рильський, Поеми, 1957, 209); Протягом усього дитинства, отроцтва і юності відбувається формування психіки людини (Шк. гігієна, 1954, 58).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 810.