Про УКРЛІТ.ORG

осятер

ОСЯТЕ́Р, тра́, ч., діал. Осетер. Вони думають, що він [рибалка] її уминає з борщем або з юшкою… А того й не бачать, що той осятер або тая стерлядь тілько й боронить його від голодної смерті! (Мирний, І, 1954, 351).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 796.

вгору