ОСЦИЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., спец. Те саме, що колива́ння 1. Відкриті [у Фізико-технічному інституті АН УРСР] детекторні властивості надпровідників, осциляції опору поблизу температури переходу (Розв. науки в УРСР.., 1957, 132).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 795.