ОСОКУВА́ТИЙ, а, е. Порослий осокою. Вечоріти почало, коли приїхали в те село, біля якого слався так званий "казенний ліс" понад річкою з осокуватими плавнями (Ле, В снопі.., 1960, 14).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 780.