Про УКРЛІТ.ORG

осока

ОСОКА́, и́, ж. Багаторічна болотна трава родини осокових з довгими гострими листками. У долині — луки, трава по пояс.. Посередині — рудочка, верби, очерет поріс, осока (Тесл., З книги життя, 1949, 9); Верболозом, осокою Молодою Плесо озера ясне Огорнулося і сяє (Вороний, Вибр., 1959, 124); Десь за річкою гув болотяний бугай, в осоках покахкувала час від часу дика качка (Тют., Вир, 1964, 39).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 780.

вгору