ОСМИКНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Однокр. до осми́куватися. Рішуче осмикнувшись, засоромлений, з палаючими щоками, він швидко попрямував.. до виходу (Гончар, Новели, 1954, 151).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 773.