ОСЛИ́НИЙ, а, е, рідко. Те саме, що осля́чий. Після схопив я щелепи ослині, Що коло мене там лежали долі (Л. Укр., І, 1951, 334); Ослина впертість.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 771.