ОСЛА́БЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко ОСЛАБЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОСЛА́БИТИСЯ, блюся, бишся; мн. осла́бляться; док.

1. Ставати слабим, безсилим; знесилюватися, виснажуватися. Дерево, об’їдене шовкопрядом, всихає або ослаблюється настільки, що на ньому оселюються стовбурні шкідники (Колг. Укр., 5, 1962, 40).

2. Знижуватися, зменшуватися у своєму вияві.

3. тільки недок. Пас. до осла́блювати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 770.