ОСВО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОСВО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., перех.

1. Робити придатним для господарського використання. Освоюючи узбережжя Чорного і Азовського морів, слов’яни відіграли вирішальну роль і в мореплавстві по них (Укр. іст. ж., 6, 1960, 53); З економічної точки зору Сиваш доцільно освоювати разом з Перекопськими озерами (Наука.., 11, 1956, 12); Наш колгосп освоїв.. негодящі землі і засадив їх теж цитрусовими (Ю. Янов., І, 1958, 301); // Повністю використовувати, застосовувати. Освоїти кошти; Освоїти проектну потужність.

2. Навчатися користуватися чим-небудь. Я вибрав трофейний кулемет і став освоювати ворожу техніку (Багмут, Записки.., 1961, 65); Радянські інженери, техніки, робітники чудово освоїли сучасні будівельні механізми, які випускає наша промисловість (Рад. Укр., 7. IX 1950, 1); // Навчаючись, оволодівати чим-небудь, підвищуючи свою майстерність, фаховий рівень і т. ін. Обплітальниці вдалося.. освоїти три суміжні професії (Веч. Київ, 14.І 1963, 1); // Налагоджувати виготовлення чого-небудь нового. Сталося так, що і їм було деякий час не до музеїв: освоювали модель нового жіночого костюма (Коз., Листи.., 1967, 161); Промисловість успішно освоює виробництво десятків типів сільськогосподарських навантажувачів (Наука.., 6, 1959, 51).

3. Глибоко вивчаючи, засвоювати, оволодівати. Ми повинні.. освоїти всі досягнення попередніх епох для кіно як мистецтва синтетичного (Довж., III, 1960, 181); Перед письменником, який освоює тему Великої Вітчизняної війни, закономірно постає проблема людина і суспільство (Літ. Укр., 14.VІ 1968, 3).

4. діал. Робити свійським; приручати (тварин); // Наближати, привертати (до себе). Борис почав.. ходити до Міхонського. Той зразу мусив освоювати його, добротою і ласкою з’єднати собі його повне довір’я (Фр., III, 1950, 33); Вуйни досягали його руками й гладили, як біле курятко, аби зі собою освоїти (Черемш., Тв., 1960, 35).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 757.