ОСА́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до осади́ти. Слобода наша.. осаджена високо у давні віки од ворога татарина (Вовчок, І, 1955, 180); Вінницькі хіміки запропонували одержувати з нього [фотогіпсу].. сульфат амонію та осаджену крейду (Роб. газ., 7.ІІ 1964, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 752.