ОСА́ДА, и, ж., заст.

1. Поселення. Осадчі.. закладали нові осади (Н.-Лев., VII, 1966, 19).

2. Поверх, ярус. Пісню чути було і в домі єпископа Мелхиседека, на нижній осаді.. мурованого двоповерхового будинку (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 116).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 752.