Про УКРЛІТ.ORG

орієнтований

ОРІЄНТО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до орієнтува́ти. Час тривожний. І хтозна, — не орієнтовані як слід в обстановці — чи не нароблять там товариші якихось дурниць (Головко, II, 1957, 433).

2. у знач. прикм. Який орієнтується в чому-небудь; обізнаний з чимсь. [Огнєв:] Ви краще скажіть, звязок з танковим корпусом вже є? [Майор:] Здається, нема, точно не знаю. [Огнєв:] Де він учора був? [Майор:] Не орієнтований (Корн., II, 1955, 38).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 745.

вгору