ОРІЄНТИРО́ВКА, и, ж. Те саме, що орієнта́ція. Якщо відчуття часу і простору можуть дати людині біологічно доцільну орієнтировку, то виключно з тією умовою, щоб ці відчуття відображали об’єктивну реальність поза людиною .. (Ленін, 14, 1949, 159); [Кость:] Пробачте, товаришу лейтенанте, я, здається, загубив орієнтировку і пішов наче не по тому азимуту (Мороз, П’єси, 1959, 171).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 745.