Про УКРЛІТ.ORG

орієнтація

ОРІЄНТА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Дія за знач. орієнтува́тися 1; визначення місця свого перебування в просторі або напряму свого руху. До цього часу залишається загадковим чуття орієнтації у птахів, кажанів.., які, переміщуючись на багато тисяч кілометрів, згодом завжди повертаються у певне місце для розмноження (Ком. Укр., 11, 1964, 48); // Здатність визначати місце свого перебування в просторі або напрям свого руху. — Ви тут не зібєтеся? — питається підполковник, загубивши орієнтацію на плутанині.. доріг, доріжок і стежок (Стельмах, ІІ, 1962, 59); Тут [у літаку] у тебе ні штурмана, ні радиста.. Зате ж натреновуєш око в орієнтації, налягаєш на техніку пілотування (Гончар, Тронка, 1963, 72).

2. у чому, перен. Уміння розібратися в якихось обставинах, у навколишній обстановці. Її [Катерину] покинули дві прикмети..: хитрість і блискавичність орієнтації в будь-якій ситуації (Вільде, Сестри.., 1958, 402).

3. на кого — що і без додатка, перен. Спрямування поглядів, діяльності залежно від конкретних умов; розрахунок на кого-, що-небудь у діяльності. Орієнтація наливайківців на допомогу російського народу — історичний факт (Рильський, III, 1956, 17); Вчорашні спільники ставали лютими ворогами, орієнтації Петлюри мінялись, як вітер навесні (Стельмах, II, 1962, 50); Дуже цінною рисою роману ["Бур’ян" А. Головка] була орієнтація читача на колективізацію сільського господарства (Іст. укр. літ., II, 1956, 436).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 745.

вгору