ОРУЖИ́НА, и, ж., заст. Рушниця. [Гаврик:] Прощайте, товариші..! Накажіте безсердечній Титарівні, що я одружився з вірною та щирою дружиною: з шаблею гострою та з міткою оружиною!.. (Кроп., V, 1959, 214).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 751.