ОРУ́ДУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ору́дувати. — Я в танцях далеко не такий зручний, як в орудуванню пером (Мак., Вибр., 1954, 7).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 750.