О́РОЧІ, ів, мн. (одн. о́роч, а, ч.). Невелика народність, що живе у Хабаровському краї РРФСР. Міке Амагачана справедливо вважали за найскупішого і найпожадливішого ороча на всім узбережжі Охотського моря (Багмут, Опов., 1959, 28).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 749.