ОРЛЕНЯ́, я́ти, с. Те саме, що орля́. — Знаєш що, Уласе! Богазі забажалось мать молоде орленя. Вона бажає, щоб ти дістав його з орлиного гнізда в скелях (Н.-Лев., III, 1956, 299); * Образно. Два сини були у хана, Орленята степові, — Через Дон вони у човнах Перехо́пились живі (Фр., XIII, 1954, 354).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 747.