ОРИ́ВОК, вка, ч., діал. Обривок. Орися відв’язала теля.. Телятко рвонулося на оривку (Тют., Вир, 1964, 507).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 744.