ОРГАНІ́СТ, а, ч. Музикант, який грає на органі. [Антоніо:] Тутешній органіст чудово грає. [Річард:] На всю колонію артист єдиний (Л. Укр., III, 1952, 113).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 740.