ОРГАНІЗУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до організува́ти. Комуністична партія України була тією керівною і організуючою силою, яка мобілізовувала український народ на величну боротьбу за торжество соціалізму (Цюпа, Україна.., 1960, 65); В. Собко показує організуючу роль радянської військової адміністрації в.. пробудженні творчої ініціативи мас (Іст. укр. літ., II, 1956, 288).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 740.