ОРГАНІЗА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Дія за знач. організува́ти, організо́вувати і організува́тися, організо́вуватися. Кілька разів міняв [Саїд Алі] думку про організацію контори у Намангані (Ле, Міжгір’я, 1953, 73); Комунізм являє собою найвищу форму організації суспільного життя (Програма КПРС, 1961, 56); Наукова організація праці.

2. Об’єднання людей, суспільних груп, держав на базі спільності інтересів, мети, програми дій і т. ін. Йосиф готує відповіді на питання, які можуть йому ставити в комісаріаті поліції: син його не належить до жодної організації. Так, не належить (Вільде, Сестри.., 1958, 116); Організація доручила Валентинові скласти радіоприймач (Гончар, IV, 1960, 81); Організація Об’єднаних Націй; // Державна, партійна, громадська і т. ін. установа. Сільський виконком бере найактивнішу участь в житті й роботі.. всіх сільських установ, закладів і організацій (Вишня, І, 1956, 358); Заводські організації.

3. Особливості будови чого-небудь; структура. Водорості належать до групи нижчих рослин. Від вищих квіткових рослин вони відрізняються простішою організацією (Наука.., 1, 1960, 24); Своєрідний лад поетичного мислення, індивідуальний стиль Тичини добре відчутні і в жанрово-композиційній, і в ритмічній організації віршів (Рад. літ-во, 10, 1968, 44).

4. Фізичні й психічні особливості окремої особи. Мати з більш сталим характером, з складною, тонкою і глибокою душевною організацією, добра, незвичайно любляча, здатна на саможертву (Коцюб., III, 1956, 286); У неї складна і тонка психологія майбутньої письменниці, особлива духовна організація (Донч., V, 1957, 510).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 739.