ОРГАНОГЕ́ННИЙ, а, е. Прикм. до органоге́ни. Органогенний елемент; // Який містить у собі органогени. Органогенні поклади; Органогенні породи; Органогенний мул.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 741.