ОРАНЖЕРЕ́Я, ї, ж. Засклене приміщення для вирощування або перезимівлі рослин у закритому грунті; теплиця. Найбільше розводився Хоцінський про князя, про те, який в його золотоверхий палац, .. які .. розкішні парки, садки, квітники, оранжереї… (Н.-Лев., І, 1956, 158); Лукія витирає скляний дах оранжереї (Донч., III, 1956, 42); Надворі зима, а у великій оранжереї Полтавського тепловозоремонтного заводу квітнуть тюльпани (Рад. Укр., 22.ІІ 1969, 6); * Образно. Було в ній [Кларі] щось від тієї Клари, якою вона могла стати, коли б виростала не в матусиній оранжереї, а там, де є труд, біль, радість — справжнє життя (Руд., Остання шабля, 1959, 31).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 737.