ОРА́НДА, и, ж., заст. Шинок. Ледача невістка не хоче робить, Ходить до оранди горілочки пить (Чуб., V, 1874, 752); У неділю на селі, У оранді на столі Сиділи лірники та грали По шелягу за танець. Кругом аж курява вставала (Шевч., II, 1963, 98).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 737.