ОПІШІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., діал. Стати лінивим, повільним у рухах, ході. Кінь опішів (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 714.