ОПІ́КУВАННЯ, я, с. Піклування, нагляд, пов’язані з відповідальністю за кого-, що-небудь; опіка. Немає щоденного причепливого опікування лікарів і їх вічних запитань про те, що він їв, як їв, як спав (Тют., Вир, 1964, 109); Згадаймо.. любовне опікування молодим Павлом Тичиною, яке виявив Коцюбинський (Рильський, III, 1955, 424); // Увага до потреб, запитів кого-небудь; охорона чиїх-небудь інтересів. Конституція Польської Народної Республіки встановлює, що шлюб і сім’я перебувають під опікуванням і охороною Республіки (Рад. суд на охороні прав.., 1954, 13).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 712.