О́ПУХ, у, ч. Хворобливий набряк тканини тіла; пухлина. Опух не є суто місцевим, ізольованим процесом; це — лише основний зовнішній прояв загального захворювання організму — опухової хвороби (Курс патології, 1956, 149); * Образно. Реакція. Злидні і зло розповзаються в опух (Перв., І, 1958, 143).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 735.