ОПЕРА́ТОР, а, ч.

1. Кваліфікований робітник, що керує роботою складного механізму або відповідає за виконання певного виробничого процесу. Сидять на зборах оператори, вальцювальники, маніпуляторники, зварники, слюсарі — чимало молодих хлопців (Хижняк, Невгамовна, 1961, 9); Роль оператора зведено до нагляду за автоматичною прокаткою (Наука.., 1, 1960, 9); Оператор лічильних машин.

2. Фахівець, який знімає кінофільми або здійснює телепередачі. Зараз почнеться сцена, перед написанням якої хочеться звернутись до художників, операторів, асистентів, освітлювачів, — до всіх, хто повинен розділити зі мною складний труд створення картини (Довж., І, 1958, 185); Оператор кіно.

3. заст. Особа, що робить операцію (у 1 знач.); лікар-хірург. Трапилось бачити свого берлінського оператора, він згоджується мене різати, так що тижнів через три я вже буду лежати на операційному столі (Л. Укр., V, 1956, 250); Професор Трембовський був найвідоміший патолого-анатом, оператор (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 118).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 705.