Про УКРЛІТ.ORG

опачина

ОПАЧИ́НА, и, ж., діал.

1. заст. Весло. Чубаті запорожці, мязисті, просмолені смолою і просолені морськими хвилями, гребли здоровезними опачинами й співали (Довж., І, 1958, 266).

2. В’язка хворосту або очерету. Треба опачини — мостити греблю (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 704.

вгору