ОПАРКА́НЕННЯ, я, с., діал. Огорожа. Ніби розлетілось якесь високе опарканення, що моє особисте відділяло від решти світу… (Вільде, Пов. і опов., 1949, 32).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 703.