Про УКРЛІТ.ORG

опальник

ОПА́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Той, хто зазнав опали. Чим нижче падав в очах [білогвардійських] військ Денікін, тим вище підносився він, Врангель, в своєму ореолі вигнанця.. Зоря опальника швидко сходила над Цареградом (Гончар, II, 1959, 204).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 702.

вгору