ОПА́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до опа́сти¹1, 2. Порівняльні дослідження проб плодів, опалих і знятих з тих же дерев, показали відмінність між ними (Бот. ж., X, 3, 1953, 18); Осінь вже присипала землю золотою порошею опалого листя (Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 89); Купи.. покидьків, опала штукатурка так і чорніли неприбрані (М. Ол., Леся, 1960. 219).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 701.