ОЛІГОЦЕ́Н, у, ч., Геол. Третя, остання епоха палеогенового періоду кайнозойської ери, що закінчилася 25-30 мільйонів років тому. На кінець середнього олігоцену звільнилися від водного покриву кристалічний масив і, очевидно, західне Причорномор’я (Геол. ж., XIII, 2, 1963, 60).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 689.