ОЛЮ́ДНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЛЮ́ДНИТИ, ню, ниш, док., перех.

1. Перетворювати в людину; // Наділяти кого-, що-небудь рисами або властивостями людини. Пізнаючи, збагачуючись духовно, людина водночас надає явищу або предмету властивості розумності, ніби проявляє їх через свою свідомість і наділяє осмисленістю, олюднює, прилучає до власного світу (Мист., 2, 1965, 21).

2. Розвивати у кому-небудь людяність; робити когось людяним, гуманним.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 691.