ОЛА́ДОК, дка, ч. Невеликий товстий млинець. Артем ще спав, а Остап і вмився вже, ..сидів біля вікна з оладком (Головко, Мати, 1940, 21); * У порівн. Був він білявий, кругловидий, як свіжоспечений оладок (Добр., Ол. солдатики, 1961, 100).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 687.