ОКУ́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. оку́рювати. Масовим і порівняно дешевим є метод захисту [від заморозків] окурюванням з димових куп (Хлібороб Укр., 9, 1968, 41).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 686.