ОКУНЯ́, я́ти, с. Маля окуня. А без труда Тобі вода Не дасть і окуняти. Тож ясно нам, Що рибакам Не треба заважати (Бичко, Сійся.., 1959, 132).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 686.