ОКУЛЬТУ́РЮВАННЯ, я, с., с. г. Дія за знач. окульту́рювати 1. Окультурювання солонцюватих грунтів найчастіше провадять шляхом гіпсування (Колг. село, 2.VI 1954, 2); Люпин, приораний на зелене добриво, забезпечує всі грунти органічними речовинами і азотом, що приводить до швидкого їх окультурювання (Техн. культ., 1956, 137).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 685.