ОКРУЖЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок. і док., діал. Обходити кругом. Мов із змією у грудях, вона ще пленталась довкола хати… окружляла її, й звертала, й … раз у раз обтирала сльози (Коб., III, 1956, 485); Замість щоб іти напрямець, він окружляє до мене геть поза вгородами (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 682.