ОКРИЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся і ОКРИ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОКРИЛИ́ТИСЯ, окрилю́ся, окри́лишся, док.

1. Перейматися натхненням, відчувати душевне піднесення; надихатися. Окрилювалась душа, радісним хвилюючим вогнем засвічувались очі (Шиян, Партиз. край, 1946, 34); // чим. Підсилюватися, зміцнюватися (про почуття і т. ін.). Розпалювало сонце, їда, горівка розбурхувала, і всі бажання окрилювалися фантазією (Хотк., II, 1966, 146).

2. Набувати крил, крилець.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 680.