ОКРИ́ЛЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до окри́лений 2. Очі бійців ще палають натхненням бою, настрій великої окриленості обіймає війська (Гончар, III, 1959, 419); Окриленість — ось слово, яке чи не найточніше визначає характер нашого неповторного часу, наших чудових діянь (Мист., 6, 1963, 15).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 679.