Про УКРЛІТ.ORG

окреслення

ОКРЕ́СЛЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. окре́слити. Майстерність композиції, чіткість окреслення образів сприяють гранично яскравому виявленню ідеї (Рад. літ-во, 4, 1967, 60).

2. Обриси, контури, форма чого-небудь. Далекі озера манили до себе своїм теплим окресленням, блакиттю своїх плес і ніжністю білосніжних водяних лілій (Збан., Переджнив’я, 1960, 441); * Образно. Ми все-таки схопили окреслення правдивого обличчя Фірдоусі (Тич., III, 1957, 43).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 678.

вгору