ОКРАША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОКРА́СИ́ТИ, а́шу́, а́си́ш, док., перех., нар.-поет. Те саме, що прикраша́ти. Безжалісна музо!.. Ти квітами серця мого дорогу собі устелила І крів’ю його ти окрасила шати свої (Л. Укр., І, 1951, 131); Який щасливий усміх окрасив лице збідованої жінки..! (Кобр., Вибр., 1954, 101).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 677.