ОКОРУВА́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Признач. для очищення від кори. Рік тому на лісовому складі шахти встановили окорувальний верстат для обробки кріпильного лісу (Рад. Укр., 7.IV 1959, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 676.