Про УКРЛІТ.ORG

окопуватися

ОКО́ПУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОКОПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.

1. Те саме, що обко́пуватися 1. Хмельницький дав наказ отаборитися. Втомлене швидким маршем козацьке військо окопувалося (Кач., Вибр., 1953, 155); — Чи то шлях так вибили, чи ровом окопалися? — промовив Яким (Мирний, IV, 1955, 323).

2. військ. Копати окопи (у 2 знач.). Окопувався [Орлюк] під кулями, працюючи лопатою, аж зуби скреготіли, до сьомого поту (Довж., І, 1958, 306); Багато є форм оборони. Але Найкраща — окопуйсь, солдате! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 220).

3. перен. Зміцнивши своє становище де-небудь, почувати себе у безпеці. В "Аванпостах" [І. Кириленка] основою сюжету також є боротьба за хліб, викриття куркулів, що окопалися в колгоспі (Рад. літ-во, 4, 1958, 15).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 675.

вгору