ОКО́ЛІЯ, ї, ж., заст. Околиця, округа. — Пекарня чудова, і пекарка знакома, удівонька. Красота така — на всю околію (Вовчок, VI, 1956, 283).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 673.