ОКИСЛЯ́ТИСЯ, я́ється і ОКИ́СЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ОКИСЛИ́ТИСЯ, и́ться, док., хім.

1. Ставати окисленим; сполучатися з киснем; оксидуватися. На повітрі білий фосфор повільно окисляється навіть при звичайній температурі (Хімія, 9, 1956, 92); Коли яка-небудь речовина сполучається з киснем, кажуть, що вона окислюється (Уроки.. хіміка, 1956, 22); — Окислився метал. Зазеленіла мідь. Пурпурова емаль лиш де-не-де вціліла (Бажан, Вибр., 1940, 103).

2. тільки недок. Пас. до окисля́ти, оки́слювати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 663.