О́КИСЕЛ, слу, ч. Сполука хімічного елемента з киснем; оксид. Надмір кисню веде до утворення вільних окислів заліза (Геол. ж., XIII, 1, 1953, 10).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 663.